У НАЗК вважають, що при рішенні у «справі про незаконне збагачення» судді КС керувались власними інтересами
У Конституційному суді ухвалили рішення в «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах, заявила 27 жовтня пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
«НАЗК виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного суду – Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. Це порушення статті 366-1 Кримінального кодексу України. Сьогодні (27 жовтня – ред.) судді голосували за визнання цієї статті неконституційною. Це свідчить про наявність у Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в ухваленні рішення. Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов», – йдеться в повідомленні НАЗК.
У НАЗК вказують, що в декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 мільйона гривень недостовірних відомостей, а у декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тисяч гривень, у декларації за 2019 рік — 754 тисяч гривень.
Самі судді наразі публічно не коментували ці дані НАЗК.
«Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», – зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.
У НАЗК додали, що раніше під час перевірки щорічних декларацій судді Конституційного суду Володимира Мойсика НАЗК встановило ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання завідомо підробленого документа, а також склало адміністративні протоколи щодо неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.
28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.
27 жовтня Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що постановив вилучити з Єдиного державного реєстру дані про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро України. В НАБУ заявили, що збираються оскаржити рішення ОАСК щодо Ситника.
В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.
За три місяці до цього стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.
За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».
Голова ОАСК Павло Вовк наголосив, що йому ніяку підозру не вручали, і заявив про тиск на суд. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.
На початку вересня Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Раніше того ж дня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.
Минулого місяця Вищий антикорупційний суд продовжив термін досудового розслідування у справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, його голови Павла Вовка та адвокатів до 17 січня 2021 року.
По материалам: https://www.radiosvoboda.org/a/news-ksu-sud-rishennia-nazk/30916892.html